Питання регулювання народжуваності
хвилювали людство завжди. Пошуком методів контрацепції і переривання вагітності
займалися ще лікарі стародавнього світу. Протягом всієї історії людства аборт
належить до числа найстаріших проблем медичної етики, філософії, юриспруденції
і теології. Згадка про аборт зустрічається в Древньому Китаї понад 4600 років
тому. Є свідчення, що древні жителі Австралії розривали плодові оболонки, щоб
викликати викидень. А жінки Східної Африки викликали аборт за допомогою
спеціальних дерев'яних паличок. Деякі лікарі в давнину підходили до питання
зважено і допускали аборт тільки в тих випадках, коли пологи загрожували
небезпекою матері або дитині. Особливо аборти були поширені в еллінську епоху і
під час Римської імперії. У ті часи використовували для переривання вагітності
препарати ріжків, які не завжди викликали викидень, але викликали виражені
побічні ефекти. Смертельні результати при абортах були не рідкістю. Ставлення
до аборту завжди було суперечливим. Жінка або лікар, який провів аборт могли
переслідуватися за законом. В 200 році н.е. аборти каралися вигнанням і
каторжними роботами в рудниках. У той же час, Платон не вважав аборт
неприпустимим засобом, а Аристотель просто-таки рекомендував його для обмеження
занадто великий народжуваності. Римське ж право карало здійснення штучного
аборту. Але це стосувалося тільки подружжя. Якщо ж аборт робили незаміжні жінки
–
на це не звертали жодної уваги. Таким чином, практика абортів, а також покарань
за них існує з незапам'ятних часів. Але в кожній країні закон по-різному
регулював цю проблему.
В даний час аборти
легалізовані більш ніж в 50 країнах світу, але існує досить багато обмежень на
їх здійснення, іноді їх дозволяють тільки у виняткових випадках.
Україна також пройшла довгий шлях від повної заборони абортів до їх
легалізації вже за радянських часів. У 1920 році у зв'язку з тим, що кількість
нелегальних абортів прийняло загрозливі розміри, були дозволені легальні
аборти. Але вже в 1936 році аборти в нашій країні знову були заборонені, їх
могли робити тільки за медичними показниками. Визначення вагітності на ранніх
стадіях було можливо і тоді. Тому знову стало зростати число кримінальних
абортів. Воно сягало 80 – 90% від загального числа всіх абортів. У 1955 році був
прийнятий указ "Про скасування заборони абортів", який надав жінці
право самій вирішувати питання про можливість материнства і дозволив здійснення
штучних легальних абортів без медичних показань, але тільки в лікувальних
установах. Протипоказаннями до такого легальному аборту вважалася вагітність
більше 12 тижнів, інфекційно-запальні процеси статевих органів. Таким чином,
ось уже майже 50 років жінки нашої країни самі планують народжуваність і
вирішують питання материнства.