Ускладнення з боку матки – у першу чергу це розриви шийки матки,
кровотеча, перфорація і розриви стінки матки. Найбільш розповсюджені методики
проведення переривання вагітності припускають маніпуляції всередині матки
"наосліп", унаслідок чого ризик ушкодження шийки або стінки матки
досить високий. У залежності від розмірів і локалізації такого ушкодження
роблять або його вшивання, або повне видалення матки (гістеректомію). Крім
того, при багаторазових вискоблюваннях стінка матки може утоншуваться
настільки, що виношування вагітності стає неможливим. У цьому випадку жінці
рекомендується стерилізація. Запальні процеси в матці нерідко виникають у
результаті інфікування травмованої шийки або стінки матки під час проведення
штучного переривання вагітності. Слід зазначити, що такий запальний процес
відрізняється стійким тривалим плином і лікування його вкрай важке. Результатом
цього може стати звичне невинесення вагітності і безплідність.
Запальні процеси в
малому тазі – параметрит (запалення околоматочної клітковини), аднексит
(запалення придатків матки), пельвіоперитоніт і перитоніт (запалення тазової
очеревини і всієї очеревини), – усі ці
захворювання можуть розвиватися в результаті інфікування в ході операції по
штучному перериванню вагітності. Результатом цих захворювань може стати
безплідність жінки, а в окремих випадках навіть її загибель.
Ускладнення після
абортів можуть розвитися в жінки через деякий час (через декілька місяців і
навіть кілька років). У 18% жінок через два місяці після зробленого аборту
розів'ється хронічне запалення придатків матки, у 11% – ерозія шийки матки, у
7% – ендоцервецит, у 4% – різні порушення менструального циклу. Через два роки після
зробленого аборту ці показники збільшуються в кілька разів.
Одним з найбільш грізних ускладнень абортів у жінок, що не народили, є
різке збільшення ризику розвитку рака грудей. Як відомо, цей вид раку займає
перше місце серед причин смертності від онкологічних захворювань в усьому
світі. Дослідження показують, що в жінок, що не народили, що зробили аборт,
імовірність розвитку рака грудей збільшуються на 300%, а якщо така жінка мала
кілька абортів, і перша дитина в неї народилася не раніш 35 років, то ризик
зростає в 8 разів. Зрозуміти, чому так відбувається, досить просто. Перша
вагітність починає особливим чином переформовувати і перебудовувати клітини
молочних залоз, готуючи їх до досі невикористаної функції – виробленню грудного
молока і годівлі дитини. Формування кліток йде практично протягом усієї
вагітності, і закінчується вже до самих родів. Якщо ж жінка робить аборт і
перериває вагітність у такий спосіб (те ж саме, на жаль, відноситься і до
мимовільного переривання вагітності), то клітини грудних залоз залишаються
несформованими, їхній розвиток не завершується. Такі клітини мають значно більшу
здатність до ракового переродження, ніж сформовані остаточно. Ризик зростає тим
більше, чим більше часу пройде до моменту наступної вагітності і пологів, що
дозволять завершити перебудування клітин молочних залоз. Особливе місце серед
всіх ускладнень абортів займає постабортний синдром. Цей синдром містить у собі
різні симптоми, як фізіологічні, так і психологічні. Багато хто з цих симптомів
жінка ніяк не зв'язує з минулим абортом. Найбільш розповсюдженими ознаками
постабортного синдрому є: безплідність і проблеми з зачаттям, передчасні
пологи, викидні, позаматкова вагітність, сексуальні розлади, депресії, почуття
провини, суіцидальні нахили, зловживання алкоголем і наркотиками, розпач, що
домінує бажання ще однієї вагітності, анорексія, нічні кошмари про дітей і т.д.
На жаль, в Україні немає статистики по частоті виникнення постабортного
синдрому, але можна з упевненістю сказати, що набереться дуже небагато жінок,
що змогли уникнути його проявів у тому або іншому виді.
Інші ускладнення:
Перфорація матки – травма стінок
матки хірургічними інструментами, що вводились в порожнину матки. У випадку
неповної перфорації можливо консервативне лікування. Якщо ж було нанесено
проникаюче ушкодження стінки матки, то потрібне хірургічне лікування. Чим
раніше виявлено ускладнення та вжиті заходи, тим більше шансів на сприятливий
результат.
Кровотеча може розвинутися або внаслідок травми стінок порожнини матки та
її сусідів, або внаслідок залишків плодового яйця в порожнині матки, або
внаслідок порушення згортання крові. Порушення згортання крові можуть бути
початково у жінки (не діагностуються раніше) або розвинутися в результаті
ускладнення операції (наприклад, при інфікованому аборті). Лікування залежить
від причинного фактора. Кровотеча часто вимагає повторного вискоблювання стінок
порожнини матки.
Залишки плодового яйця в порожнині матки. Наявність залишків частин
плодового яйця в порожнині матки вимагає повторного вискоблювання стінок
порожнини матки і проведення антибактеріальної терапії, тому що за наявності
залишків плодового яйця можливий розвиток інфекційного процесу.
Гематометра.
Гематометрою називають скупчення згустків крові в порожнині матки. Дане
ускладнення аборту виникає при скруті спорожнення матки, яке може бути
внаслідок спазму шийки матки або при загин матки. Опорожнення порожнини матки
можна досягти або за допомогою лікарських препаратів, якщо терапія виявилася
неефективною, то потрібно знову розширення цервікального каналу з допомогою
інструментів.
При виконанні
хірургічного аборту можливі ускладнення, пов'язані з наркозом. В результаті
будь-якого хірургічного втручання існує ризик інфікування гепатитом,
ВІЛ-інфекцією та інші.
Інфікований аборт.
Аборт, при якому відбулося інфікування організму жінки і виникло місцеве або
загальне запалення, називається інфікованим. Інфекція, як правило, розвивається
при позалікарняному (кримінальному) перериванні вагітності. Симптомами
інфікованого аборту є: підвищення температури, озноб, кров'янисті-гнійні
виділення зі статевих шляхів, хворобливість внизу живота. При інфікованому
аборті запальний процес може обмежитися тільки маткою або пошириться за її
межі. До ускладнень інфікованого аборту відносяться запалення слизової оболонки
матки (ендометрит), запалення околоматочной клітковини (параметрит), запалення
придатків матки (сальпингоофорит), запалення очеревини малого тазу
(пельвіоперитоніт), сепсис, септичний шок. Необхідна термінова госпіталізація
та інтенсивна терапія таких пацієнток.
Віддалені
ускладнення хірургічного аборту:
–
хронічні запальні процеси внутрішніх статевих органів;
–
дисфункція яєчників з порушенням менструального циклу;
–
безпліддя;
–
позаматкова вагітність;
–
істмико-цервикальная недостатність (неспроможність шийки матки). При
наступних вагітності може призвести до мимовільного викидня;
–
аномалії родової діяльності при наступних пологах;
–
кровотечі в послідовно і ранньому післяпологовому періодах при наступних
вагітності.